Колекційна монета “Совка розкішна”
1 000 грн
Присвячена Совці розкішній – рідкісному виду комах (ряд – Лускокрилі, родина Noctuidae), зникаючому виду, уключеному до Червоної книги України. В Україні зустрічається локально на Поліссі, у Лісостепу, Степу та Криму (Київська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Луганська, Харківська області, Крим).
1 в наявності
Додаткова інформація
Опис
На аверсі монети в обрамленні вінка, утвореного із зображень окремих видів флори і фауни, розміщено малий Державний Герб України та написи: УКРАЇНА/2/ГРИВНІ/2020 та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.
На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено кольорову совку розкішну (використано тамподрук) та написи півколом: СОВКА РОЗКІШНА (угорі праворуч), STAUROPHORA CELSIA (унизу ліворуч).
Доставка/Оплата
Супутні товари
Колекційна монета “Видубицький Свято-Михайлівський монастир”
Присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва – в урочищі Видубичі. За літописом, назва урочища походить від слова “видибати” – на цьому місці виплив дерев’яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро біля Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. Першим мурованим храмом на території монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті ХІ ст. На початку ХІІ ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь монастиря належали звіринецькі, либідські, наводницькі, осокорківські та інші землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну участь у політичному житті Київської Русі. Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією збиралося на рать воїнство. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря, що є пам’яткою архітектури національного значення, сформувався з кінця XVII – початку XVIII ст., коли в монастирі з’являється кілька чудових споруд: один із найкращих шедеврів українського бароко – Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.
Колекційна монета “Косівський розпис”
Присвячена яскравій перлині українського народного мистецтва - косівській кераміці, яка отримала свою назву від міста Косів Івано-Франківської області. Естетику і стиль, народжені в українських Карпатах, не переплутаєш ні з чим. Основні елементи косівського розпису - квіти, візерунки, що переходять у геометричний орнамент; птахи та зображення людей у національному гуцульському одязі виконані в особливій гамі переважно зеленого, жовтого та коричневого кольорів. Вірність традиції, насичені яскраві кольори, тематичні сюжети - усе це і сьогодні вирізняє оригінальний косівський розпис.
Колекційна монета “Холодний Яр”
Присвячена історичній місцевості, сповненій славними козацькими традиціями, у центрі якої розташована одна з її окрас – Свято-Троїцький Мотронинський монастир. Холодний Яр –реліктовий лісовий масив (Кам’янський район Черкаської області), де серед пам’яток природи найвідомішою є тисячолітній дуб, названий на честь Максима Залізняка. Ця територія зберегла багато археологічних пам’яток різних епох. Саме з Холодного Яру навесні 1768 року почався соціальний та національно-визвольний рух 1768–1769 років у Правобережній Україні – Коліївщина. У 1840-х роках тут побував Тарас Шевченко, який згадує про Холодний Яр у поетичних творах “Гайдамаки” та “Холодний яр”. У 1919–1922 роках під прапором Української Народної Республіки діяли повстанці Холодноярської Республіки.
Колекційна монета “До дня Святого Миколая”
Присвячена святу любові і турботи до ближнього - Дню Святого Миколая, який відомий своїм служінням людям, а історія його вшанування в Україні сягає ще часів Київської Русі. Життя цього святого пов`язане з творінням чудес, а його духовний досвід передається людям із покоління в покоління. Святий Миколай - символ доброго духу, що дбайливо спостерігає за дитиною впродовж року. А діти напередодні свята пишуть йому листи зі своїми побажаннями.
Колекційна монета “60-річчя запуску першого супутника Землі”
Присвячена запуску першого супутника Землі, який випромінював радіохвилі на двох частотах, що дозволило вивчати верхні шари іоносфери. Радіоаматори всього світу стежили за звуковими сигналами, що передаються супутником. Його можна було спостерігати як зірку першої величини - навіть неозброєним оком. Дата запуску супутника вважається початком космічної ери людства. У створенні та запуску першого супутника Землі брали участь українські вчені та конструктори на чолі з основоположником практичної космонавтики С. П. Корольовим.
