Колекційна монета “Совка розкішна”

Присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва – в урочищі Видубичі. За літописом, назва урочища походить від слова “видибати” – на цьому місці виплив дерев’яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро біля Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. Першим мурованим храмом на території монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті ХІ ст. На початку ХІІ ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь монастиря належали звіринецькі, либідські, наводницькі, осокорківські та інші землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну участь у політичному житті Київської Русі. Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією збиралося на рать воїнство. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря, що є пам’яткою архітектури національного значення, сформувався з кінця XVII – початку XVIII ст., коли в монастирі з’являється кілька чудових споруд: один із найкращих шедеврів українського бароко – Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.

Присвячена історичній місцевості, сповненій славними козацькими традиціями, у центрі якої розташована одна з її окрас – Свято-Троїцький Мотронинський монастир. Холодний Яр –реліктовий лісовий масив (Кам’янський район Черкаської області), де серед пам’яток природи найвідомішою є тисячолітній дуб, названий на честь Максима Залізняка. Ця територія зберегла багато археологічних пам’яток різних епох. Саме з Холодного Яру навесні 1768 року почався соціальний та національно-визвольний рух 1768–1769 років у Правобережній Україні – Коліївщина. У 1840-х роках тут побував Тарас Шевченко, який згадує про Холодний Яр у поетичних творах “Гайдамаки” та “Холодний яр”. У 1919–1922 роках під прапором Української Народної Республіки діяли повстанці Холодноярської Республіки.

Присвячена важливому етапу в історії розвитку вітчизняного та міжнародного ракетобудування – першому пуску ракети-носія “Зеніт-3SL” (розробка КБ “Південне”, виробник – Південмаш) з плавучої платформи “Одіссей”, який відбувся 28 березня 1999 року й успішно продемонстрував пускові можливості ракетно-космічного комплексу “Морський старт”. Програма “Морський старт” – один із найцікавіших і революційних міжнародних космічних проектів кінця XX століття, який уперше реалізував ідею використання морської платформи для здійснення космічних запусків із екваторіальної зони. Це дає змогу максимально використовувати ефект обертання Землі та виводити на орбіту вантаж більшої маси з меншими затратами палива. Унікальність ракети-носія “Зеніт-3SL” полягає в її екологічній чистоті, що є на сьогодні надзвичайно важливим.