Колекційна монета “Воєнна розвідка України”
1 000 грн
Присвячена воєнній розвідці України – високотехнологічній та високоінтелектуальній складовій сил безпеки і оборони України, яка надійно стоїть на захисті національних інтересів нашої держави.
3 в наявності
Додаткова інформація
| Матеріал | |
|---|---|
| Тематика | , |
| Особливості | |
| Країна | |
| Рік |
2023 |
| Вага (г) | |
| Діаметр (мм) |
35 |
Опис
На аверсі монети розміщено: у центрі на матовому тлі – емблема Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ліворуч від неї – малий Державний Герб України; праворуч – номінал 5 та графічний символ гривні; написи: УКРАЇНА (півколом угорі), 2023/ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВІДКИ (унизу); логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч від емблеми).
На реверсі монети розміщено: по колу написи: ВОЄННА РОЗВІДКА УКРАЇНИ та гасло воєнних розвідників латиницею SAPIENS DOMINABITUR ASTRIS (“Мудрий пануватиме над зірками”); у центрі – стилізовану композицію: на тлі поверхні земної кулі зображена сова, яка тримає меч (на його ефесі зображено малий Державний Герб України), що пронизує абриси території країни-агресора.
Доставка/Оплата
Супутні товари
Колекційна монета “Видубицький Свято-Михайлівський монастир”
Присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва – в урочищі Видубичі. За літописом, назва урочища походить від слова “видибати” – на цьому місці виплив дерев’яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро біля Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. Першим мурованим храмом на території монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті ХІ ст. На початку ХІІ ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь монастиря належали звіринецькі, либідські, наводницькі, осокорківські та інші землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну участь у політичному житті Київської Русі. Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією збиралося на рать воїнство. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря, що є пам’яткою архітектури національного значення, сформувався з кінця XVII – початку XVIII ст., коли в монастирі з’являється кілька чудових споруд: один із найкращих шедеврів українського бароко – Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.
Колекційна монета “Петриківський розпис”
Присвячена декоративно-орнаментальному мистецтву - петриківському розпису, назва якого походить від селища Петриківка (Дніпропетровщина). Це самобутнє мистецтво має давні традиції та передається від покоління до покоління. Петриківський розпис у 2013 році включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Колекційна монета “Холодний Яр”
Присвячена історичній місцевості, сповненій славними козацькими традиціями, у центрі якої розташована одна з її окрас – Свято-Троїцький Мотронинський монастир. Холодний Яр –реліктовий лісовий масив (Кам’янський район Черкаської області), де серед пам’яток природи найвідомішою є тисячолітній дуб, названий на честь Максима Залізняка. Ця територія зберегла багато археологічних пам’яток різних епох. Саме з Холодного Яру навесні 1768 року почався соціальний та національно-визвольний рух 1768–1769 років у Правобережній Україні – Коліївщина. У 1840-х роках тут побував Тарас Шевченко, який згадує про Холодний Яр у поетичних творах “Гайдамаки” та “Холодний яр”. У 1919–1922 роках під прапором Української Народної Республіки діяли повстанці Холодноярської Республіки.
Колекційна монета “Серце віддаю дітям”
Присвячена видатному українському педагогу, публіцисту, дитячому письменнику, 100-річний ювілей якого включено до пам`ятних дат, що відзначаються на рівні ЮНЕСКО - Василю Олександровичу Сухомлинському. В. Сухомлинський увійшов в історію української школи як творець `школи радості` - оригінальної системи освіти і виховання дітей, що спирається на ідеї самоцінності й неповторності кожної особистості, вільного її розвитку. Ідеї, запропоновані Василем Сухомлинським, лягли в основу нової української школи, що впроваджується в Україні.
Колекційна монета “Щедрик”
Присвячена 100-річчю першого виконання твору Миколи Дмитровича Леонтовича - `Щедрик` хором Київського університету. Микола Леонтович - український композитор-новатор, майстер хорової мініатюри, автор близько двохсот обробок народних пісень, який в умінні тонко відчути народну інтонацію і музичними засобами змалювати поетичний образ не має собі рівних. `Щедрик` - одна з найпопулярніших обробок Леонтовича, над якою композитор працював майже все життя, знана не лише в Україні, а й в усьому світі під назвою `колядка дзвонів` (Carol of the Bells, Ukrainian Bell Carol, Ukrainian Carol).
Колекційна монета “Україна починається з тебе”
Присвячена волонтерській діяльності в Україні, небувалий розмах якої припадає на час подій Революції гідності та початок військового конфлікту на сході України. Волонтерський рух в Україні об`єднав суспільство, створивши дієву мережу громадських ініціатив та об`єднань, які взяли на себе вирішення найгостріших та найбільш невідкладних проблем країни у складний для неї час. Волонтерство - це прояв здатності до консолідації, суспільної відповідальності, гуманізму та служіння народові.
Колекційна монета “Пам`яті жертв геноциду кримськотатарського народу”
Присвячена пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 18 травня 1944 року радянський режим розпочав депортацію кримських татар з історичної Батьківщини – Криму. Їх примусове виселення, обмеження засобів до існування призвело до загибелі близько половини відселених. Національний банк України уводить в обіг монету за участю Державної служби України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Колекційна монета “60-річчя запуску першого супутника Землі”
Присвячена запуску першого супутника Землі, який випромінював радіохвилі на двох частотах, що дозволило вивчати верхні шари іоносфери. Радіоаматори всього світу стежили за звуковими сигналами, що передаються супутником. Його можна було спостерігати як зірку першої величини - навіть неозброєним оком. Дата запуску супутника вважається початком космічної ери людства. У створенні та запуску першого супутника Землі брали участь українські вчені та конструктори на чолі з основоположником практичної космонавтики С. П. Корольовим.
