Колекційна монета “Марена дніпровська”

Присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва – в урочищі Видубичі. За літописом, назва урочища походить від слова “видибати” – на цьому місці виплив дерев’яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро біля Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. Першим мурованим храмом на території монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті ХІ ст. На початку ХІІ ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь монастиря належали звіринецькі, либідські, наводницькі, осокорківські та інші землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну участь у політичному житті Київської Русі. Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією збиралося на рать воїнство. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря, що є пам’яткою архітектури національного значення, сформувався з кінця XVII – початку XVIII ст., коли в монастирі з’являється кілька чудових споруд: один із найкращих шедеврів українського бароко – Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.

Присвячена важливому етапу в історії розвитку вітчизняного та міжнародного ракетобудування – першому пуску ракети-носія “Зеніт-3SL” (розробка КБ “Південне”, виробник – Південмаш) з плавучої платформи “Одіссей”, який відбувся 28 березня 1999 року й успішно продемонстрував пускові можливості ракетно-космічного комплексу “Морський старт”. Програма “Морський старт” – один із найцікавіших і революційних міжнародних космічних проектів кінця XX століття, який уперше реалізував ідею використання морської платформи для здійснення космічних запусків із екваторіальної зони. Це дає змогу максимально використовувати ефект обертання Землі та виводити на орбіту вантаж більшої маси з меншими затратами палива. Унікальність ракети-носія “Зеніт-3SL” полягає в її екологічній чистоті, що є на сьогодні надзвичайно важливим.

Пам’ятна монета присвячена українським дітям — носіям життєдайного коріння минулого й сучасності, місце і час народження яких на цій землі є доленосними. У маленьких дитячих долоньках — завтрашній день України, а в руках дорослих — їхнє сьогодення. Саме за це нині бореться наша держава: за свободу і щасливе майбутнє дітей, народжених у вільній країні. До початку повномасштабної агресії росії в Україні мешкало понад сім мільйонів дітей. Багатьох із них окупанти позбавили безтурботного дитинства, рідного дому та найдорожчих людей. Сьогодні їхня найбільша мрія — наша Перемога. А для всіх українців віра єдина: Україна-мати відродиться з руїн, і нові покоління дітей зростатимуть у незалежній та щасливій державі.